День 22 лютого 2022 року назавжди розділив життя українців на «до» та «після». Міста Чернігівщини одними із перших зустріли ворожу навалу. І це вже було не вперше в історії України, адже Чернігів відкриває прямий шлях до Києва, що дуже влаштовує загарбників. Більше на yes-chernigiv.com.ua.
Головне – вистояти
Повідомлення про рух першої колони російської техніки у бік Ніжина командир військової частини А 3160 Микола Кушнір отримав близько 11 години ранку 25 лютого 2022 року. З того часу, за словами командира, інженерна військова частина стала бойовою. Перший бойовий вихід частини супроводжував шляхопрокладач БАД-2. Ця машина належить до найважчої техніки, її вага становить майже 40 тонн. БАД на гусеничному ходу, що був встановлений на всі гальмові важелі, став серйозною перешкодою на шляху ворожої техніки. Машину встановили поперек мосту, попереду розмістили протитанкові міни. У розпорядженні частини на той час були лише навчальні міни. Їх навмисне не ховали – розраховували на те, що сапери почнуть розміновувати дорогу або прибирати міни. Це зупинить загарбників і дасть змогу нанести вогневе ураження.
Бійців озброїли автоматами та сформували групи по 5 осіб. Перший бій почався, коли колона техніки зупинилася і з деяких БТРів вийшли російські військові. Росіяни вели вогонь зі стрілецької зброї та з безпосередньо з машин. Технічне оснащення ворогів було сильнішим й захисники Ніжина відступили на підготовлені позиції, але чотири українських бійці потрапили у полон.
27 лютого загарбники вийшли на зв’язок та вимагали пропустити їх колону через місто. Але захисників Ніжина це не влаштовувало. Один із заступників командира сказав московитам, що через місто вороги не пройдуть. Така відповідь означала, що Ніжин буде триматися до останнього.
Росіяни розповідали тоді, що всі міста і села проходили без проблем, тільки в Ніжині відкрили вогонь. Проте наші захисники вже знали про Охтирку – місто Сумської області, де підрозділ інженерних військ дав відсіч ворогу. І це ще більше давало сили триматися.
Загарбники хвалилися, що вони все одно зайдуть в місто і що за ними йде підмога з кадирівцями, та ці слова не мали підтвердження. В той же день до захисників Ніжина приїхав Станіслав Прощенко з командою, що дало змогу влаштували наступній колоні росіян гідну зустріч.
Бойові дії під Ніжином
В першому бою українські воїни вразили один БТР ворога. Прості люди повідомляли телефоном про рух техніки ворога з усіх напрямків. Аналізуючи цей нескінчений потік інформації, Микола Кушнір з командою приймали рішення та розробляли варіанти дій.
Під час зустрічі другої колони росіян українські військові підбили 5 БТРів та захопили танк. Екіпаж танку здався у полон.
Здобувши озброєння та боєприпаси, у військовій частині було створено диверсійні групи та мінометні розрахунки. Військові відремонтували трофейний російський танк й виконували на ньому бойові завдання.
Військові дії тривали навколо Ніжина тривали понад місяць. Найзапекліші бої відбувалися з 25 лютого по 9 березня. Військовій частині М. Кушніра надавала суттєву допомогу 58 бригада на чолі з командиром Дмитром Кащенком. У скрутних випадках (наприклад, коли була робота по інженерному напрямку) військові бригади Кащенка прикривали інженерні війська і вдосталь «насипали» ворогам.
На території частини Миколи Кушніра постійно розміщувалися два бойові розрахунки БМ-21 «Град», що давало змогу щоденно запускати у бік ворога мінімум одну касету. Також була в роботі й самохідна артилерія 13 батальйону, що дислокувався у Ніжині.
За словами командира М. Кушніра, емоційна напруга тих днів спала лише після повернення останнього полоненого. Це сталося 12 квітня. Боїв навколо Ніжина вже не було і головний обов’язок командира був виконаний – всі полонені повернулися до своїх домівок.