Він був вірним поплічником Сталіна, його першим біографом та очільником особистої канцелярії. Іван Товстуха – революціонер, чий прах покоїться біля Кремлівської стіни. Більше на yes-chernigiv.com.ua.
Сторінками біографії
Іван Павлович Товстуха народився у лютому 1888 року на Чернігівщині у містечку Березна. Його батько служив прикажчиком. Івану було 16 років, коли він став активним учасником революційного руху. Тоді хлопець навчався у реальному училищі. Сучасники згадують, що в ті роки Іван часто був присутній на «літературних вечорах» М. Коцюбинського і там потоваришував з П. Тичиною. Починаючи з 1909 року Іван Павлович стає активним членом соціал-демократичної партії Чернігова й ретельно вивчав твори Маркса та Енгельса, а також зачитувався творами Бебеля, Плеханова та Горького. Саме цю «крамольну» літературу поліціанти знайшли під час обшуку у квартирі І. Товстухи. Молодого революціонера заарештували, позбавили всіх прав та заслали на заслання до Іркутської губернії.
На початку 1912 року Івану вдається втекти із заслання та виїхати до Франції. В 1913 році він приєднався до паризької секції РСДРП та став більшовиком. Перебуваючи за кордоном, Іван брався за будь-яку роботу: він був землекопом та помічником кочегара, працівником на кухні та водієм таксі. Всюди він закликав робітників Франції до революції, але сам жив досить бідно.
Після революційних подій в Росії у лютому 1917 року Іван Товстуха повертається із-за кордону. З того часу стрімких обертів набирає політична кар’єра Івана Павловича: у листопаді 1917 року він став секретарем інспекторського відділу в Центральному штабі Червоної гвардії, з 1918 року по 1921 рік був на посаді секретар колегії Наркомату у справах національностей. В той час очільником наркомату був Йосип Сталін. Як пишуть історики, відтоді Іван Товстуха став його вірним прибічником та незамінним помічником.
У квітні 1922 року І. Товстуха організував та очолив «особистий Секретаріат» Сталіна. Головним помічником Сталіна він майже 10 років – до 1930 року. Іван Павлович вперше написав офіційну біографію Вождя Народів, яка побачила світ у додатку до 41 тому енциклопедії «Гарант» в розділі «Діячі Жовтневої революції». У 1927 році цю біографію перевидали, як окрему брошуру. Тираж видання склав 50 тисяч екземплярів. Також Іван Товстуха брав участь у виданні першого зібрання творів В. І. Леніна та написав чимало статей з історії партії.
Таємні доручення Сталіна
Але не тільки своїми науковими досягненнями в галузі дослідження марксизму-ленінізму Товстуха заслужив повагу та виняткову прихильність Сталіна. Він єдиний, хто виконував таємні доручення вождя й грав не останню партію у формуванні списків на розстріл. Про це у своїх спогадах розповідає Борис Бажанов (він також був особистим секретарем Сталіна, та згодом знайшов спосіб виїхати за кордон).
Одне з таких таємних доручень І. Товстуха отримав після завершення XII з’їзду ВКП(б). Іван Павлович ретельно вивчав деякі матеріали з’їзду. У цій справі, як з’ясувалося потім, відданому помічнику вождя допомагав досвідчений графолог.
Першими вивчалися анкети делегатів зібрання, що заповнювалися кожним перед початком з’їзду. У ході роботи партійців відбувалися вибори шляхом таємного голосування – делегати мають проставити позначку в списку кандидатів. Після роботи з’їзду Іван Павлович ретельно вивчав ті списки, де прізвище Сталіна було викреслено і написано інше. Написане прізвище вже давало матеріал для графологічної експертизи – отже, встановлювалася певна особа. Так Товстуха (за наказом Сталіна) виявляв ворогів вождя, а також прибічників його партійних опонентів. Так формувалися списки тих, хто згодом буде знищений або закатований в таборах. Ці списки були довгими. Зазвичай вони формувалися роками. Але, як зауважує Бажанов, Сталін все пам’ятав й обов’язково карав непокірних.
У серпні 1935 року Івана Товстухи не стало. Урну з його прахом розміщена біля Кремлівської стіни. В часи правління Вождя Народів таку честь мали лише ті, хто мав перед ним особливі заслуги.