Субота, 25 Червня, 2022

Позивний «Професор». Як вчений взяв в руки зброю та став на оборону Чернігова

Професор Сергій Лепявко не зміг стояти осторонь, коли Росія вторглася в Україну, він залишив науку і пішов добровольцем на фронт. Більш детально про це у нашому матеріалі на сайті yes-chernigiv.

Війна змінила звичний уклад життя багатьох українців. Вчорашні вчителі, токарі, менеджери та юристи в одну мить стали військовими, які на передовій боронять країну. Чернігівець Сергій Лепявко до війни викладав у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя та займався науковою діяльністю, в перші дні російського вторгнення він встав на захист рідного міста і сьогодні у лавах Збройних сил України продовжує захищати свою землю.

Історію науковця-військового, якому бойові побратими дали позивний «Професор», розповіли в прес-штабі Оперативного командування «Північ».

На захист батьківської хати

Сергій Лепявко народився в Чернігові. Каже, не міг стояти осторонь, коли на Україну напав ворог. Війна його застала у Львові, одразу ж звідтіля він попрямував на рідну землю, де вже розгорталися запеклі бої.

Тоді саме Чернігів став одною з найгарячіших точок бойових дій. В перші дні вторгнення російська армія спробувала захопити місто, бої велися вже на околицях, але загарбники так і не змогли здолати опір захисників. Протягом березня, окупанти тримали Чернігів в облозі і постійно його обстрілювали: били з важкої артилерії, запускали ракети та скидали бомби. А також не полишали спроб прорвати оборону.

Наслідки обстрілів. Фото: https://chernigiv-rada.gov.ua/

Більш за все, зізнається «Професор», тоді боявся, що, ворог зруйнує Катерининську церкву чи Спаський собор, але твердо знав, що не покине вулиці свого дитинства, навіть, якщо це буде останнім рішенням в його житті.

І врешті решт місто вистояло, а окупанти втекли з Чернігівщини.

Є лише одна причина війни

Науковий доробок доктора історичних наук та заслуженого діяча науки і техніки України Сергія Лепявка складає більше двохсот наукових праць, зокрема він написав дванадцять монографій.

Як знавець військової історії, історії козацтва і Чернігова на нинішню війну Сергій дивиться не лише як воїни-доброволець, але й як науковець.

За його словами, навіть за усіх обставин він мав сумніви, що Росія наважиться піти війною проти України. Адже ні економічних, ні політичних, ні будь-яких ще реальних підстав для військової агресії не було. Хіба що є лише одна причина – «хвора голова путіна», від якої можна чекати будь-чого.

Батьківська гордість та плани на майбутнє

Про те, чому вирішив іти на фронт, як тримали оборону в Чернігові, Сергій Лепявко розказує без пафосу і, навіть, дещо сором’язливо.

Окрема його гордість – двоє синів, які також зі зброєю в руках сьогодні боронять Батьківщину. Враховуючи, який батько їх виховав, це виглядає цілком логічно.

Сергій Лепявко переконаний, ми живемо, хоч і в складні, але великі часи, які увійдуть в історію. Хмари, що нависли над країною розвіються, попереду нас чекає славетна перемога. І тоді вже настане час для реалізації особистих і творчих планів, впевнений він. Після закінчення бойових дій Сергій планує повернутися до свого університету та наукової роботи. Ще до війни він почав писати декілька книжок і має намір обов’язково їх закінчити.