Президентські вибори закінчилися, а соціологи продовжують працювати із результатами Національного екзіт-полу, які не лише назвали попереднього переможця у день виборів, а й дають чітке уявлення про особливості голосування представників різних соціально-демографічних груп виборців, чого не можуть показати офіційні результати перегонів. Адже, крім стандартного запитання «За кого ви проголосували на виборах?», респонденти мали можливість відмітити в анкеті свою стать і вік, освіту, а також те, коли вони визначилися, за якого кандидата збираються голосувати. Тож про те, хто за кого проголосував у другому турі президентських виборів, дізнайтеся далі на yes-chernigiv.
Екзіт-пол пройшов успішно
Найголовніший результат Національного екзіт-полу той, що він пройшов успішно. На цьому наголосила директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Вона зазначила, що результати Національного екзіт-полу у другому турі президентських виборів дуже неістотно відрізнялися від результатів, оголошених ЦВК.
Вона поінформувала, що це був 16-й екзіт-пол «Демократичних ініціатив» імені Ілька Кучеріва, який він провів разом зі своїми партнерами – Київським міжнародним інститутом соціології та Центром Разумкова.
Рівень досяжності, тобто рівень згоди респондентів взяти участь у Національному екзит-полі, у другому турі виборів становив 74%, що є доволі високим показником для України, – своєю чергою зазначив Антон Грушецький, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології. За його словами, цей показник навіть вищий, ніж був у першому турі, коли він склав 68%.
Якщо порівняти результати екзіт-полу з офіційними результатами ЦВК, які включають і закордонні округи, й тих виборців, які не могли взяти участь в екзіт-полі, то результати Національного екзіт-полу відрізняються не більше ніж на 1,1% від результатів ЦВК. Соціолог відзначив, що це вчергове підтвердило адекватний рівень соціологічних опитувань в Україні.
Як проголосували різні соціально-демографічні групи виборців?
Антон Грушецький повідомив, що у другому турі Володимир Зеленський став переможцем в усіх регіонах. Він пояснив, що відносно найнижчою підтримка новообраного президента була на заході України – 57% голосів за нього і 41% – за Порошенка. В решті регіонів не менше ніж 70% українців проголосувало за Зеленського та не більше ніж 28% – за Порошенка.
Він також прокоментував, що чимдалі на схід України підтримка Зеленського зростає до 87% голосів, а чинного президента України знижується до 12%. Є відмінності в голосуванні і за типом населеного пункту. Так, Порошенко отримав найбільшу кількість голосів серед жителів обласних центрів – 30%, але навіть серед них 68% віддали свій голос за Володимира Зеленського.
У нинішнього президента найбільша кількість голосів у населених пунктах 20-49 тис. жителів (35%). У Зеленського тут підтримка 64%. Ще по 25% виборців за Порошенка проголосували серед жителів сіл і міст зі 50–100 тис. населення. У цих типах населених пунктів більшість також проголосувала за Зеленського.
Гендерні групи та вікові категорії
Якщо говорити про гендерні групи – чоловіків і жінок, то це той випадок, коли підтримка кандидатів практично не пов’язана зі статтю людини. Так, серед чоловіків – 72% опитаних підтримали Володимира Зеленського. Серед жінок – 73%. Серед чоловіків – 26% підтримали Петра Порошенка, серед жінок – 25%.
Більш помітний звʼязок підтримки того чи іншого кандидата простежується залежно від віку респондентів, хоча він став менш виразним, ніж був у першому турі. І хоча Зеленський є лідером в усіх вікових групах виборців, проте найвищу підтримку він має серед наймолодших.
За Зеленського найбільше (80%) проголосували люди віком до 30 років, серед цієї вікової категорії за Петра Порошенка проголосувало 19%. Далі рівень підтримки Зеленського знижується поступово з віком до 70% серед людей у віці 60 років і старше. Натомість рейтинг Порошенка зростає потроху до 29% серед осіб віком 60 років і старше.
Суспільні групи за рівнем освіти
Аналогічним є звʼязок і з освітою. Серед людей, які мають освіту не вище середньої спеціальної, близько 75%-82% підтримали Володимира Зеленського. Так само і щодо осіб із незакінченою вищою освітою. Однак серед людей з вищою освітою Зеленський втратив декілька відсотків.
Серед осіб із вищою освітою рейтинг Зеленського знижується до 67%. Натомість серед осіб із вищою освітою 31% підтримали Петра Порошенка, за якого голосували не більше чверті тих, хто має освіту незакінчену вищу або нижчу. Чим вище освіта, тим вона більше пов’язана з голосуванням за Петра Порошенка. Хоча більшість все рівно підтримала Зеленського.
Електоральна активність
Щодо явки у другому турі виборів, як свідчить офіційна статистика ЦВК, вона дещо нижча, ніж у першому. Найбільше електоральна активність знизилася у Західному регіоні, натомість у Південному дещо зросла, а в Східному практично не змінилась.
Дані ж Національного екзіт-полу дали змогу відтворити електоральну активність серед різних соціально-демографічних груп. Так, серед вікових груп найбільше електоральне зниження відбулося у найстаршій віковій групі. Про це під час обговорення розповів Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова.
Рівень електоральної активності серед чоловіків і жінок виявився приблизно однаковим. Як і на всіх попередніх виборах, сільські жителі голосували більш частіше, ніж жителі міст – у селах прийшли на виборчі дільниці 67%, а в містах – 60%.
Демографічні зміни у структурі електоратів кандидатів
Порівняно з першим туром істотно змінилася вікова структура електорату Зеленського. Якщо у першому турі серед виборців Зеленського 52% становили молоді люди віком від 18 до 39 років, то у другому турі їхня частка зменшилася до 36%. Частка представників середньої вікової групи від 40 до 49 років практично не змінилося, а частка тих, кому 50 і більше збільшилася від 26 до 45%.
Вікова структура електорату Порошенка практично не змінилася – як і у першому турі трохи більше половини його виборців (відповідно, 52 і 51%) становили люди віком від 50 і більше років. І лише 30% – молоді люди віком до 39 років.
Мало змінилася й структура обох електродів за освітнім показником. Як і у першому турі, рівень освіти електорату Порошенка був вищим, ніж електорату Зеленського. Частка людей з вищою освітою серед виборців Порошенка становила 48%, тоді як серед виборців Зеленського 36,5%.
Ірина Бекешкіна ще додала, що результати другого туру президентської виборчої кампанії в Україні є, зокрема, відображенням протестного настрою українців. За її словами, перший тур президентської виборчої кампанії – це завжди голосування «за», а другий тур – значно мірою це голосування «проти».