Субота, 4 Грудня, 2021

Що буває за “образу” президента: в Чернігові судять керівника осередку “Нацкорпуса”

13 вересня в Чернігові розпочався судовий процес, який отримав великий резонанс в соціальних мережах. На лаві підсудних опинився глава місцевого осередку Національного корпусу Олександр Тарнавський, якого не мало не багато звинувачують в образі президента України Володимира Зеленського. Факт образи, зафіксований поліцією,  виглядає як напис-графіті з вживанням матюків, причому самих написів неймовірно багато — понад 100 штук в різних районах міста.

Розбираємося, як подібне могло статися та що буває в Україні, за образи та мат? Далі на yes-chernigiv.

З чого все почалося?

За словами Олександра Тарнавського, ця історія почалася в серпні, коли він з колегами з Нацкорпуса їхав до столиці на мітинг, організований в підтримку харківських активістів і проти імплементації формули “Штайнмайера” в українське законодавство.

Сама поїздка, каже Олександр, супроводжувалася провокаціями. Зокрема, в поліцію подзвонив невідомий і повідомив про бомбу в автобусі, на підставі чого правоохоронці зупинили транспортний засіб та обшукали його. Причому, як стверджує Тарнавський, дії поліції супроводжувалися низкою порушень, про що активісти й написали у своїй заяві.

А буквально через кілька тижнів, говорить Олександр, йому повідомили про відкриття кримінальної справи (!) за фактом розповсюдження по місту понад 100 написів (!), які ображають честь і гідність президента України Володимира Зеленського.

До відома, через деякий час кримінальне правопорушення (ст.143 дрібне хуліганство) було перекваліфіковано в адміністративне, що передбачає покарання у вигляді штрафу або 15 діб арешту.

А де ж докази?

Олександр стверджує, що у поліції не було й немає доказів його причетності до появи графіті, крім його ж власних слів, сказаних чи то жартома, чи то зопалу, після зупинки правоохоронцями автобуса. Як говорить Тарнавський, тоді він в запалі сказав, мовляв, це я написав: “Зеля х * ло”. Однак, констатує “обвинувачений”, в той момент я був знервований і міг заявити навіть, що вбив Кеннеді. Загалом, робить висновок він, крім цих слів, у поліції на мене нічого немає. Та й сама поява такої кількості написів, в різних кінцях міста, потрібно ще якось пояснити, оскільки, очевидно, що одній людині подібне зробити не під силу.

Втім, свого презирливого ставлення до Зеленському керівник чернігівського Нацкорпуса не приховує, але, на щастя, за це в Україні поки не судять.

Що загрожує за матюки в Україні?

А як справи з прецедентами та чи були подібні справи у вітчизняному судочинстві?

Розгляд питання почнемо з того, що в серпні цього року на сайті Верховної Ради з’явилася інформація про внесення на схвалення депутатів законопроекту, в якому пропонувалися “драконівські” заходи за образу держави, ЗСУ, українського народу та історичної пам’яті — виправні роботи від пів року до двох років і навіть позбавлення волі на строк до 3-х років. Це одна сторона медалі. А інша — це “чорний” гумор і лексикон депутатів і високопоставлених чиновників, які вживають на адресу опонентів і грубі слова, й відверту матюки.

А як один з яскравих прикладів, можемо згадати висловлювання члена ТКГ Донбасом Олексія Арестович, який не звик добирати слова ні в соцмережах, ні в прямому ефірі.Так, в липні, цей “політичний діяч” потрапив в черговий скандал, коли на прохання одного з громадян в фейсбук писати державною мовою, послав його прямим текстом на три букви. Що було Арестович за це? Зовсім нічого, крім шуму в соцмережах, на який йому, очевидно, плювати. Більш того, його колега по партії Давид Арахамія нітрохи не бентежачись заявив, що він підтримує Арестовича та що сам любить матюкатися, мовляв, це мережевий modus vivendi.

Що гірше, матюкатися чи грубити?

Розглядаючи окремі випадки по образах в інтерпретації вітчизняної Феміди, складно зробити однозначний висновок, що більш незаконно. Так, 2 роки тому, в одному з районних центрів Львівської області стався конфлікт між мером і його заступницею, яка вийшовши з його кабінету привселюдно нецензурно висловилася про розумові здібності начальника. В інтерпретації суду її слова звучали як: “він підла людина, винятковий негідник, дурень і тупак”. А як виглядала ця фраза насправді, можна тільки уявити.

І звичайно, на цьому справа не закінчилася. Міський голова спробував звільнити підлеглу, та у відповідь написала на нього заяву в поліцію із звинуваченням в сексуальних домаганнях. Далі більше, інформація потрапила в руки телевізійників і після цього міру вже нічого не залишалося, як звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності. Сума позову — 100 тис. грн. 

Скажемо відразу, що суд задовольнив клопотання міського голови частково, зменшивши суму в 4 рази. Таким чином, за голослівні звинувачення в сексуальних домаганнях, виражені в грубій формі, його колишній заступник повинна була виплатити — 25 тис. грн. А що стосується матів, то суд їх пробачив …. вважаючи, що вони не зачіпають честі та гідності позивача.

До речі, такий же висновок кілька років тому зробив суд в Київській області, де дві дами, які торгували на базарі, наговорили одна одній багато “приємних” слів, а потім одна з них подала на іншу в суд, на що та відповіла взаємністю.

Суддя розглянула справу та прийняла “соломонове” рішення — в задоволенні обох позовів відмовити, оскільки слова, які фігурують у справі: “курва”, “повія” і “шльондра”, бувши образливими, «не поширюють неправдиву інформацію”. Таким чином, честь дам не постраждала й справа закінчилася “нічиєю”.

Як підсумок

Верховний суд України в одній зі своїх постанов, не зачіпаючи правовий аспект цієї проблеми, звернув увагу на те, що “будь-яке поширене висловлювання, потрібно розглядати, як інформацію або оціночне судження. І далі, ” громадяни не підлягають захисту від оціночних суджень “. А що ви думаєте з цього приводу?