Неділя, 9 Травня, 2021

Портрети Сталіна та Леніна на вежі: чому у Новгород-Сіверському порушують закон про декомунізацію

Від “золотого батона” до “господаря” регіону: наскільки “рівно йшов по життю” мер Чернігова?

Якби  можна було б поставити діагноз нашому суспільству, з точки зору психології — він виглядав би як класичний "стокгольмський синдром". Інакше пояснити...

Епатаж або безкультур’я? Розмовні меми на злобу дня від мера Чернігова

Хтось влучно зауважив —  всі ми родом з СРСР  й, на жаль, після 30 років незалежності та трьох революцій це все ще...

“Велике будівництво” або велика афера: куда прямує розпіарений Зеленським проект?

У перших числах грудня департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА відрапортував, що соціальні об'єкти, які відносяться до президентської програми...

Корупція править Черніговом: вигадка журналістів чи сувора реальність?

Кількість публікацій про корупцію в Чернігові вказує на дві протилежні сторони нашої реальності. Світлу — сяка-така свобода слова в Україні все ж...

У серпні 2020 р. правоохоронні органи у Новгород-Сіверському закрили кримінальне провадження за ст. 463-1 КК України за фактом публічного використання радянської символіки. Справа була порушена у 2018 р. за клопотанням Українського інституту національної пам’яті до Генеральної прокуратури. У позові було поставлено питання про порушення місцевою владою прийнятого у 2015 р. закону про декомунізацію. А конкретно мова йшла про мозаїчні портрети Леніна та Сталіна на водонапірній башті у центрі Новгород-Сіверського. Далі на yes-chernigiv.

Сталін жив, Сталін живий, Сталін буде жити?

Ті, хто вважає, що процес декомунізації почався в Україні у 2013 р. після перемоги Революції гідності помиляються. Десовєтизація стартувала в Україні ще у 1991 р. відразу після проголошення незалежності. В першу чергу це торкнулося системи освіти, також була прибрана тоталітарна символіка на підприємствах та у військових частинах, а у Києві знесли пам’ятник “Великій Жовтневій соціалістичній революції”.

У 2013 р. почалася друга хвиля декомунізації. Першим впав пам’ятник Леніну у Києві, а потім естафету підхопили інші регіони країни. В новітній історії України процес отримав назву “ленінопад”. Він торкнувся всіх українських міст, крім Запоріжжя, Донецька, Луганська та Сімферополя.

31 березня 2015 року Верховна Рада, по суті, легалізувала подію, що відбулася, прийнявши пакет законів про декомунізацію, який забороняв використовувати радянську символіку та встановлював кримінальну відповідальність за пропаганду комуністичних поглядів.

Після прийняття закону знищення радянської символіки продовжилося вже за підтримки держави. З того часу пройшло 5 років, але портрети вождів тоталітаризму як і раніше у центрі Новгород-Сіверського й, судячи з усього, їх ніхто не збирається звідти прибирати.

Кому потрібен Ленін у Новгород-Сіверському?

За словами місцевих депутатів, нікому. Так у чому ж справа?

Перший раз інститут національної пам’яті звернувся до влади міста ще у 2017 р. Пройшов рік та нічого не змінилося. У 2018 р. прокуратура Чернігівської області та новгород-сіверський відділ поліції почали розслідування правопорушення. Однак через 2 роки справу закрили через відсутність складу злочину. Чому? У поліції та прокуратурі дійшли висновку, що портрети Сталіна та Леніна не потрапляють під закон про декомунізацію, оскільки не є ні пам’ятниками, ні пам’ятними знаками, а відповідно відсутній й правовий механізм їх демонтажу. До речі, так вважає й переважна більшість депутатів міськради. У 2019 році це питання навіть обговорювалося на одному із засідань, але тоді “за” проголосувало лише кілька людей і рішення не було прийнято.

Свого часу колишній міський голова Олег Бондаренко пропонував закрити зображення гратами та оздобити написом “Кати українського народу”, але з цим не погодилися в УІНП, заявивши, що це суперечить закону.

Що говорять з цього приводу юристи? Рішення залишити портрети із зазначенням істинної ролі вождів СРСР — розумний компроміс, але рішення вимагає правового оформлення, зокрема, у такому випадку необхідно, щоб місцевий музей взяв мозаїчні зображення на баланс або щоб вони були визнані творами мистецтва. А це, з урахуванням місцевих реалій, ще той головний біль, вже не кажучи про витрати. Загалом, судячи з усього, у найближчі кілька років Новгород-сіверській мерії буде не до декомунізації, тим більше що в місті й інших нагальних проблем достатньо.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Пресслужба міськради; “Пом’якшення карантину в Чернігові не скасують”

Послаблення карантину в Чернігові, оголошене міською комісією з питань техніко-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій скасовувати не планують. Цю заяву зробила прессекретар мерії...

Іван Плющ: він все життя йшов до влади, хоча й знав, що це боже наказання

Іван Плющ народився в страшному 1941 році, 11 вересня, коли на повну силу вже йшла війна й Червона армія боронила його рідне...

Владислав Атрошенко про карантин: “Цей цирк треба скасовувати”

Сьогодні на нараді в мерії міський голова Чернігова Владислав Атрошенко емоційно відреагував на інформацію про подальше погіршення епідеміологічної ситуації в місті. На...

Віктор Ляшко: Чернігівщина може вийти з жорсткого карантину вже в найближчі дні

Головний санітарний лікар країни Ляшко зробив оптимістичний прогноз по спаду захворюваності COVID -19 найближчим часом в трьох регіонах України. На думку заступника...

Генерал Кривоніс: Чернігівщина — один з пріоритетних напрямків нападу для Росії

У Росії в надлишку варіантів для нападу на Україну, а її головне завдання на сьогодні — створити серйозний внутрішній конфлікт в нашій...