Середа, 11 Травня, 2022

Новгород-Сіверський прощається з радянським минулим: чому для цього знадобилося 30 років та одна війна?

7 квітня у Новгороді-Сіверському впала остання твердиня тоталітарного минулого. З міської водонапірної вежі, де красувалися портрети “вождів” народу Сталіна та Леніна, прибрали зображення тиранів.

Як виявилось, зробити це було зовсім не складно. Підігнали автовежу, робітник вибив плити зі стіни та скинув їх на землю. Народ, що стояв унизу, вітав таке рішення. І на цьому все.

Чому влада Новгород-Сіверського стільки років “воювала” за “збереження історичного минулого”, і що змінилося тепер, читайте на сайті yes chernigiv.

Звідки на водонапірній вежі портрети вождів?

Цегляна водонапірна вежа в Новгород-Сіверському знаходиться в самому центрі міста — поруч зі старовинною дерев’яною церквою, в’язницею та ринком. Споруду, яка вважається в цьому невеликому населеному пункті історичною пам’яткою, збудували на початку XX ст.

Під час радянсько-німецької війни вежу зруйнували, але згодом відновили. Тоді ж над дерев’яними дверима споруди з’явилися два мозаїчні зображення “вождів народу” — Володимира Леніна та Йосипа Сталіна.

Історична довідка: мозаїки у кількості 5 шт. були виготовлені місцевим майстром Іваном Лошаковим у 30-ті роки минулого століття. Під час війни Лошаков сховав їх. Після визволення Новгород-Сіверського він керував роботами по відновленню вежі, тоді ж на споруді з його ініціативи й встановили портрети Леніна та Сталіна.

15 травня 2015 р. п’ятий президент України Петро Порошенко підписав закон про декомунізацію, згідно з яким усі атрибути радянського минулого прирівнювалися до символів тоталітаризму та підлягали демонтажу. 

Скажімо відверто, цей закон  суспільство сприйняло неоднозначно.  Так, якщо в західних та центральних районах України “ленінопад” та повернення містам і вулицям історичних назв переважно віталося, то в російськомовних регіонах країни положення закону виконувались без особливої ​​старанності, а часто просто ігнорувалися.

У списку таких “саботажників” опинилася і північ Чернігівщини, зокрема, Новгород-Сіверський, де місцеве населення завжди відрізнялося відчутними проросійськими настроями та ностальгією за радянським минулим.

“Історія не буває доброю чи поганою”

У 2017 р. в Україні залишалося близько 200 недекомунізованих об’єктів, серед яких була й водонапірна вежа у Новгород-Сіверському, про що владі міста неодноразово нагадував Інститут національної пам’яті та особисто його керівник Володимир В’ятрович.

Своєю чергою, обраний у 2015 р. від “Опозиційного блоку”, мер міста Олег Бондаренко, наполягав, що “історія не може бути поганою чи доброю” тому вежу, як і пам’ятник Леніну, треба зберегти.

До речі, пам’ятник вождеві світового пролетаріату в місті все ж таки знесли. Щоправда, для цього довелося налякати владу приїздом “бандерівців у вишиванках” із Чернігова. З того часу Ленін мирно лежав на складі у ЖЕКу, а ось за вежу тривала  “війна”.

Після заяви Інституту національної пам’яті поліція навіть порушила кримінальну справу, але на цьому все й закінчилося — слідство передбачувано зайшло в глухий кут. 

Водночас Новгород-Сіверська міськрада, де більшість місць контролювалася проросійським ОПЗЖ, раз за разом провалювала всі голосування з питання декомунізації вежі.  

І, напевно, так тривало б ще довго, але війна, що почалася 24 лютого 2022 р., розставила всі крапки над i. І сьогодні, розплачуючись кров’ю своїх дітей за надмірну безтурботність, Україна назавжди прощається не лише із радянським минулим, а й самою згадкою про Росію.

У країні набирає обертів процес дерусифікації культури. Ми прибираємо зі своєї території, свідомості та пам’яті все, що хоч якось нагадує про колишніх “братів” та “добрих” сусідів, які насправді виявилися бандою садистів та вбивць.

Що тут скажеш? Краще пізно, ніж ніколи, але ціна розплати за нашу безтурботність жахає.