Огляд заходів, спрямованих на декомунізацію Чернігівщини, з 2019 року

Державна політика декомунізації триває з 2015 року. У її межах почалась масштабна кампанія з перейменування вулиць, провулків і населених пунктів Чернігівщини. Паралельно з цим відбувався демонтаж радянських пам’ятників, пам’ятних знаків і меморіальних дощок з метою декомунізації краю. 

За 2015-2019 роки суспільний простір Чернігівської області помітно очистився від символів тоталітарного радянського минулого. Подібне відбувалось і в інших областях України, у зв’язку з чим Український інститут національної пам’яті високо оцінив 2019 рік в загальнодержавній політиці декомунізації. Разом з тим, зважаючи на те, що декомунізація – важкий і комплексний процес, залишалось ще багато роботи. Більше на yes-chernigiv.com.ua.

Декомунізація Чернігівщини у 2022 році

У 2020-2021 роках декомунізація протікала тихо: виконувались розпорядження, дані в попередні роки. Активізація загальнодержавної політики декомунізації відбулась у 2022 році у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення Росії. Тоді українці почали уважніше ставитись до свого оточення і більше помічати радянські пережитки, що зробило питання декомунізації злободенним. Тому з 2022 року в Чернігівській області продовжувалось перейменування вулиць і провулків, а також окремих населених пунктів.

Наприклад, у січні 2022 року в таких селах Чернігівської області як Безуглівка та Курилівка було перейменовано вулиці Терешкової (тепер Пашківська та Квітнева). 17 вересня 2022 року на Чернігівському Валу прибрали напис про більшовиків, які воювали проти Армії УНР.

20 квітня 2022 року в Чернігові було повалено пам’ятник Зої  Космодем’янській, що розташовувався перед школою №10, на вулиці Попудренка, 33. Через десять днів у Чернігові демонтували ще один пам’ятник, а саме погруддя Олександра Пушкіна. Обидва пам’ятники були легально демонтовані представниками місцевої тероборони 119 бригади.

28 липня 2022 року було прийнято чергове важливе рішення про перейменування вулиць Чернігова задля очищення міського простору від топонімів, що звеличують, увіковічнюють, пропагують або символізують Російську Федерацію та Республіку Білорусь. З поміж перейменованих тоді були такі вулиці як Гагаріна (тепер Тероборони), Рокоссовського (тепер проспект Левка Лук’яненка) і Гомельську (тепер Січових стрільців). Загалом перейменуванню підлягало  15 вулиць і 5 провулків в Чернігові. Місцева “Просвіта” імені Тараса Шевченка активно вітала цей крок і називала його позбавленням вулиць від маркерів “руського миру” та радянського колоніалізму.

Декомунізація Чернігівщини у 2023 році

21 лютого 2023 року Секретар міської ради Олександр Ломако ухвалив рішення про перейменування вулиць і провулків Чернігова. З-поміж них були такі як вулиця Декабристів (тепер Святомихайлівська), Зої Космодем’янської (тепер Вербицьких) і Лермонтова (тепер Батуринська). Загалом перейменуванню підлягали 24 вулиці і 13 провулків Чернігова. 

24 квітня 2023 року з будівлі Чернігівської ОДА демонтували меморіальну дошку, поставлену у зв’язку з “визволенням” Чернігова від німців радянською армією. Вигнання німецьких окупантів справді важлива подія в історії Чернігова, яка заслуговує на відзначення. Проте не в радянському стилі, а в українському, що наголошувало б на ролі українців, які воювали в червоній армії.

1 червня 2023 року міська рада Чернігова оприлюднила чергове рішення про перейменування вулиць Чернігова. З-поміж перейменованих були вулиця Жуковського (тепер Ялівщина), Некрасова (Євгена Калити) і Станіславського (Карпенка-Карого). Загалом перейменуванню підлягали 11 вулиць і 2 провулки Чернігова. 

Згідно з рішенням від 22 червня 2023 року №230, перейменуванню в Чернігівській області підлягали 55 населених пунктів, зокрема, три села під назвою Перше Травня (тепер Сонячне, Міхновське і Зелений гай), село Восточне (тепер Іванків) та інші.

13 вересня 2023 року Чернігівська міська рада змінила Міську цільову програму з охорони та збереження пам’яток культурної спадщини. Вона виділила ще 504 тисячі гривень на демонтаж і перевезення деструктивних пам’ятників, пам’ятних знаків і меморіальних дощок у 2023 році. Та мільйон і десять тисяч гривень на ці ж процеси у наступному 2024 році.

Процеси декомунізації Чернігівщини у 2024 році

Станом на 30 липня 2024 року на Чернігівщині було перейменовано 1734 вулиці та провулки. Заступник начальника Чернігівської ОДА, Іван Ващенко повідомляв, що важливим принципом перейменування залишається відхід від абстрактних назв. На користь встановлення назв на честь діячів, що сприяли розвитку України в політичному, освітньому, культурному та інших аспектах. Таким чином, профільна група з перейменування вулиць і провулків продовжує вивчення топоніміки Чернігівщини. 

Паралельно з цим йде опрацювання бази наявних пам’ятників, пам’ятних знаків і меморіальних дощок з метою визначення тих, що представляють радянські наративи. Наразі Міністерство культури ставить під питання збереження 176 таких об’єктів у Чернігівській області. 

Інфодовідка

Вище ми згадували вулиці і провулки, що були перейменовані, а також пам’ятники й іншу матеріальну спадщину Радянського союзу, яку демонтували. Далі подамо інфодовідку відносно окремих об’єктів, щоб пояснити – чому це було зроблено.

Пам’ятник Зої Космодем’янської і вулицю, названу її ім’ям, прибрали тому, що в Радянському союзі з її фігури зробили символ ідеальної радянської жінки. Жінки – комсомолки, яка готова піти воювати в партизанах заради Союзу. Зоя Космодем’янська – частина радянського пантеону героїв, тоді як сучасна Україна має ряд інших, більш доречних, прикладів жіночого героїзму. Тому наявність пам’ятника, присвяченого цій діячці, особливо перед школою, не припустима. Натомість на цьому місці може стояти пам’ятник нашим жінкам-військовим, медичним працівникам, волонтеркам та інших жінкам, що працюють на благо України. 

Пам’ятник Олександру Пушкіну, російському поету, демонтували тому, що він є символом російської імперськості. Так само як і Лермонтов, ім’ям якого називали вулиці.

Вулицю Гагаріна перейменували, тому що в Радянському союзі з нього зробили символ технологічного поступу Союзу. Для СРСР, який змагався із США, зокрема у площині науки, було важливо мати фігуру, що свідчила б про передовий характер радянської науки. Тому на честь нього називали вулиці, робили пам’ятники. 

Тоді як сучасній Україні важливо пам’ятати своїх космонавтів, наприклад, Леоніда Каденюка, очищуючи свій простір від радянських. Небезпеку пам’ятування Гагаріна чудово ілюструє Владислав Івченко у своїй книзі “Третій фронт”. За сюжетом, Гагарін – це один з найсильніших видів російської летючої зброї, з яким мають боротись українці. Таким чином, перейменування – один зі способів боротьби.

Гомельську вулицю перейменували тому, що вона пов’язана з Білорусією, керівництво якої підтримує російсько-українську війну.

Таким чином, процес декомунізації на Чернігівщині відображає глибоку трансформацію простору та цінностей регіону, що є частиною загальнодержавної політики України. Від часу ухвалення закону 2015 року і до сьогоднішнього дня було здійснено значні кроки, спрямовані на очищення суспільного простору від символів тоталітарного радянського минулого. Разом з тим, декомунізація триває.